Бездзвінний, -а, -е. Не имѣ»ющій колоколовъ. Андрієвська церква в Київі бездзвінна.
2) Безъ колокольнаго звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.
Безтравиця, -ці, ж. Недостатокъ травы.
Богдай сз. Дай Богъ! Богдан ніхто такого не діждав. Cм. бодай!
Воно, його, мѣст.
1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне.
2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять.
Гружа́вина, -ни, ж. Топкое місто, трясина.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Розбудити, -ся. Cм. розбужати, -ся.
Утеня, -няти, с. Утенокъ. Плавле утеня, плавле сіреє.
Фундатор, -ра, м. Основатель, учредитель. О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних!
Хрестильниця, -ці, ж.
1) Купель для крещенія дѣтей.
2) Сосудъ со святой водой, стоящій въ домѣ, — въ этой водѣ омочаютъ пальцы.
