Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безкоровайний

Безкоровайний, -а, -е. 1) О свадьбѣ: безъ соблюденія свадебныхъ обрядовъ. 2) О лицѣ: вступившій въ бракъ безъ свадебныхъ обрядовъ. 3) О дѣтяхъ: зачатый до брака. Ном. № 8832.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКОРОВАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКОРОВАЙНИЙ"
Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.
Доби́ччаний, -а, -е. Скотный, скотскій. МУЕ. ІІІ. 45. Як воробець нап'єся в Воведенію в добиччанім сліду води, то сл напасе худоба до Їр'я трави. МУЕ. III. 51.
Дуросві́тство, -ва, с. = дурисвітство. К. ПС. 8. К. ДН. 287. Моє добро брехнею руйнували, мені в'язали дуросвітством руки. К. Дз. 200.
Зва́бити Cм. звабляти.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Плазівка, -ки, ж. Палочка употребляемая при игрѣ въ плаза.
Послушки, -шок, ж. мн. Слушаніе. Ой у лузі, лузі, говорили гуси, а я молоденька слухала раненько, — за тия послушки била мене мати. Грин. III. 74.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Усочок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗКОРОВАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.