Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвічно

Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЧНО"
Гре́зен, -на, м. Виноградная кисть, гроздь. Угор.
Дзюрко́тонька, -ки, ж. Журчащая вода. Передай їй, дзюркотонько, плач довічний мій. К. Досв. 160.
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Зубела, -ли, ж. Узда. Угор.
Копитал, -лу, м. = капитал.
Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня). Харьк. у.
Позасипатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Заспаться (о многихъ). Довго протирали очі... дуже таки позасипались. Стор. МПр. 117.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана. Чуб. V. 942.
Сурганити, -ню, -ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити. Ном. № 4007.
Хиль! меж., выражающее быстрое наклоненіе. Черк чарочку з тарілки, хиль, та й випила. О. 1861. XI. Кух. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.