Агу́ш! меж. См. союзъ А, 6. Агуш на банта, агуш на сідало — крикъ на проходящихъ публичныхъ женщинъ.
Бадилля, -ля
Ванда, -ди, ж. Родъ арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Cм. фанда и хвайда.
Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями.
Драпа́ч, -ча́, м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки.
Князь, -зя, м.
1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького.
2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! На білому острові живе собі... якийсь князьок. Ув. князюка.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли.
Підсилити, -ся. Cм. підсилювати, -ся.
Пороздряпувати, -пую, -єш, гл. Разцарапать (во множествѣ).
