Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвічно

Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЧНО"
Бретналь, -ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль желѣзный, гвоздь.
Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння. МВ. ІІІ. 130.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Політник, -ка, м. Рабочій на лѣто. Желех.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Поприраховувати, -вую, -єш, гл. Присчитать (во, множествѣ).
Порахубитися, -блюся, -бишся, гл. Посчитаться. Полт.
Чертіж, -жа, м. зоол. Myoxus nitela. Желех. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.