Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвічно

Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЧНО"
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік. Шевч. 415.
Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався. Галиц. Вх. Зн. 21.
Зелено́чок, -чка, м. Почка, завязь. Не розів'єшся, дорогий мій квіте, ізов'янеш у зеленочку. МВ. І. 45. Плоди свої погубить в зеленочку. К. Іов. 34.
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка. Вх. Зн. 23.
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. ЗОЮР. І. 161. Іду меж мир, миром мированая. Чуб. І. 132.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Обмівний, -а́, -е́ Клеветническій. Желех.
Пристрибом нар. Въ припрыжку. Лохв. у.
Розславити Cм. розславляти.
Умолотити, -чу, -тиш, гл. Смолотить опредѣденное количество, намолотить. Вівса, чи жита продати можна б.... — умолотити. Г. Барв. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.