Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безголосий

Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГОЛОСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГОЛОСИЙ"
Безплатній, -я, -є. Безплатный. Левиц. Пов. 135. Недільна безплатна школа. Конис. (О. 1861. І. 321).
Ватажний, -ного, м. = ватажок. Желех.
За́єчка, -ки, ж. Зайчиха. Вх. Зн. 20.
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. Н. Вол. у.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. І. 33.
Позбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и збити, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Мнж. 6. Всіх нехай із глудзу позбиває. К. Дз. 44.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна. Новомоск. у.
Приголовач, -ча, м. 1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья. 2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. Н. Вол. у. У труні два приголовачі. Черк. у. 3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Угор. Ум. при́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев'ятого шовку сповивачик сукала, а з сребра-злата приголовачок прикладала. Чуб. III. 324.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї). 1) = фик. Вх. Зн. 75. 2) = парубок. Вх. Зн. 75.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГОЛОСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.