Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію).
Гробо́к, -бка́, м. Ум. отъ гріб. Могила, могилка. Полковник остався почувать на гробках.... Узяв сідло, положив на гробок і ліг на йому. Гробки́ = Гроби = Гробовище = Кладовище. На гробках посідали.
Квадрат, -ту, м. Квадратъ.
На́до пред. = над = наді. А надо дверьми сам Господь стоїть.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив.
Приштапувати, -пую, -єш, гл. Пристегать.
Разочок, -чка, м. Ум. отъ разок.
Слобода 2, -ди, ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. Ум. слобідка, слобідочка, слобідчи́на. По-за селом, по-за селом, по-за слобідкою.
Уродай, -дая, м. Красавецъ. Уродаю то й у свитині пригоже.
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.
