Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість.
Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав.
Натерпітися, -плю́ся, -пишся, гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю.
2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу.
Позначатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. позначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Обозначаться, обозначиться. 2) Сдѣлаться, стать замѣтнымъ. І не позначилось ні трохи, а скілько уже брали. Иногда прямо въ значеніи: уменьшиться на видъ. Наче і їмо не сито, а сала в бодні дуже позначилось.
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Пту-ча! меж. Крикъ на воловъ: направо!
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены.
Цицятий, -а, -е. = цяцькатий. Старшая дружка цицята, а другая черевата.
