Безувірство, -ва, с.
1) Неправовѣріе, нехристіанская вѣра, преимущ. мусульманство. Гидке, поганське, темне безувірство.
2) Жестокость, безсердечіе.
Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. . Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Винного двома батогами не б'ють. Ой плавало дві утінки да під млинком. Не годиться дві шапка надівать на голову. Cм. Дві.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Ой люлі, люлі, моя дитино. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Марму́за, -зи, об. 1) = мармиза. 2) Неотеса, грубый человѣкъ? На вгороді гарбузи, — нема мого мармузи (о парнѣ).
Останній, -я, -є. Послѣдній. Поки зберемо, то й останнє здеремо. Хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім. в-останнє. Въ послѣдній разъ.
Очеркнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) = обчеркнутися.
2) Черкнуться, задѣть. Як скочив я через тин, та й не очеркнувся.
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ.
Посміхати, -ха́ю, -єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати.
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, м. Сахаръ. Чужая біда за цукар. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Солодке, як цукор.
