Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбожник

Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИК"
Бджоляний. Cм. бджолиний.
Калі дати. Запачкать умышленно грязью во время купанья. Дѣти, шаля во время купанья, пачкаютъ другъ друга грязью, крича: «калі! калі».
Навіже́нство, -ва, с. Безуміе, сумасбродство.
Підборкувати, -кую, -єш, сов. в. підборкати, -каю, -єш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья. 2) Прибирать, прибрать къ рукамъ.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала. Харьк.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Сивина, -ни, ж. = сивизна. Грин. III. 651. Не сивина на світі правду творить. К. Іов. 70.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Третий, -а, -е. числ. = третій. Трета упала поконець серденька. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.