Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Відідратися, віддеруся, -решся, гл. = віддертися. Відодреться латка від одежини.
Голопупий, -а, -е. 1) Съ обнаженнымъ пупомъ.
2) = голопузий 2.
Достава́ти, -стаю́, -є́ш, сов. в. доста́ти, -ну, -неш, гл. 1) = діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. У неділю города достали. 2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом.
З'ї́здити, -джу, -диш, гл. 1) Изъѣздить. З'їздили ми Польщу і всю Україну. 2) Заѣздить, утомить ѣздой. З'їздив коника, з'їздив другого. 3) Ударить. З'їздив добре по губах.
Козацький, -а, -е. 1) Казацкій, принадлежащій казаку. Не китайкою покрились козацькії очі.
2) Казацкій, рыцарскій, воинскій. Ой засію я надії і думи високі у козацькій, у лицарській натурі широкій. козацьке мо́ре. Черное море. Чорне, або по старосвітському Козацьке море. козацьке сонце. Луна. Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо як ризу козацький залізняк. Раст. Phlomis pungens Wild.
Милости́нник, -ка, ж. Раздающій милостыню.
Сідець, -дця, м. Сидѣнье для работника при разл. работахъ: у пряхъ то-же, что днище 2. у ткачей — сидѣнье въ ткацкомъ станкѣ или въ ремісничку, у токаря — сидѣнье при ток. станкѣ, у гуц. пастуховъ — толстый и вязкій столбикъ, на кот. садить доящій корову или овцу, и пр.
Таволга, -ги, ж. Раст. Spiraea. По три пучки тернини і червоної таволги набірайте, бідного невольника по тричі в однім місці затинайте.
