Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Гаманяка, -ки, м. Ув. отъ гаман.
Крутоберегий, -а, -е. Съ крутыми берегами. Дніпро крутоберегий.
Мудре́ць, -ця́, м. Мудрець. Ідумейські Таманці... славні були своїми мудрецями. Мудрець там физику провадив.
Підсубійний, -а, -е. Подливной. Підсубійне колесо у млині. Підсубійний млин.
Поживляти, -ля́ю, -єш, гл. Питать. Молитвами душу поживляти.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть.
Пугом нар. Грозно, сердито. Вони у волості кричали пугом на мене, щоб признавався, хто вкрав, то я і сказав, що я.
Телепати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать, медленно идти.
2) Жадно ѣсть. Павло й Петро, вони не їдять, бо вони сьваті, а ксьондз телепає, бо ксьондз голоден.
Частюка нар. Часто. Частюка їзджу до Ніженя.
