Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвік

Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІК"
Вибава, -ви, ж. Уничтоженіе, истребленіе. Уман. І. 317.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. Мир. ХРВ. 68.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Полохливість, -вости, ж. Боязливость, робость. Желех.
Поправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Исправляться. Попрямуйтеся ви, вільні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки. Н. п. (Балт. у.)
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Укравка, -ки, ж. Кусокъ остающейся отъ кроя матеріи. Шиють, вишивають дорогі сукні; укравочки на подарочки, обрізочки на цвіточки. Мет. 343. Ум. укравочка.
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. Чуб. VII. 387. зостався на цідилці. Попался во лжи. Ном. № 6786.
Шарлат, -ту, м. Багрянець, пурпуръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.