Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбояззя

Безбояззя, -зя, с. Безстрашіе, отвага, безбоязненность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЯЗЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЯЗЗЯ"
Бридак, -ка, бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Відбігти Cм. відбігати.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Задві́рок, -рку, м. Дворъ позади дома. Схопилась, вискочила на задвірок. Г. Барв. 237.
Пасклин, -на, м. Клинъ, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу. Шух. І. 169.
Передзвонити, -ню́, -ниш, гл. Окончить звонить. Передзвонили у всі дзвони до церкви. Грин. II. 154, 155.
Упасти 2 Cм. упасати.
Чорноголовий, -а, -е. 1), пт. Sylvia atricapilla. Вх. Пч. II. 14. 2) = попичка, Palus palustris. Вх. Пч. II. 13.
Шабатувати, -ту́ю, -єш, гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає. Рудан. І. 73.
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБОЯЗЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.