Буй, буя, м. Въ выраж.: на буї. На открытомъ мѣстѣ, доступномъ вѣтрамъ. Її хата стоїть на буї.
Гу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася.
Поморянець, -нця, м. Приморскій житель. Изъ фальсифицированной пѣсни: З литвою б'ються поморянці.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Улягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. улягтися, -жуся, -жешся, гл. Улегаться, улечься. На піску улігся, та думка спати не дала. Лихо.... в самім серці й уляглось. І хвилі вляжуться, мовчить німа безодня.
Утішенька, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Хащ, -щу, м. 1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. То же знач. ми. хащі.
