Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Ум. жлу́ктечко.
Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе.
Казатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця.
2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається.
Кортячка, -ки, ж. Нетерпѣливое, сильное желаніе.
Крижоватка, -ки, ж. = крошня.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Нуждонька, -ки, ж. Ум. отъ нужда.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Сухорукий, -а, -е. Сухорукій. Рече до сухорукого чоловіка.
