Відставити Cм. відставляти.
Зазнава́ти, -на́ю, -є́ш, сов. в. зазна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Помнить, знать, узнать. Тепер яка тут глибиня, а прежні годи, скільки я й зазнаю, то тут так тільки поплюски були води. Батька й матір ледві зазнаю. На таку виїхав гору, що мій батько й я — от уже й постарівся, а не зазнаємо тут води. В хаті... що ступнею, то й спіткнешся, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. 2) Испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Я роскоші не зазнала, а літа минають. Ідуть твої марне літа, не зазнаєш свого світа. Зазначала я за свій вік усього: і доброго й лихого. Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнають муки.
Лахмануватий, -а, -е. 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл.
2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ.
3) Косматый.
Ли́шній, -я, -є. = зайвий. Господи вишній, чи я в тебе лишній.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ.
Поприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами. Щоб тобі поприщилось!
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Привозити, -жу, -зиш, сов. в. привезти, -зу, -зе́ш, гл. Привозить, привезти. Чим я тоді дровець привезу?
Співанка, -ки, ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Ум. співаночка.
Хапкати, -каю, -єш, гл. = хапати і.
