Волос, -са, м.
1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. волосом світити. Быть дѣвицей. волосом засвітила. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок.
2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. волос виливати. Лѣчить извѣстнымъ образомъ волос.
3) Гусеница Euprepia. Ум. волосок, волосочок.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Море́́мух, -ха, м. Мухоморъ.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Позживати, -ва́ємо, -єте, гл. Прожить (о многихъ). Ми з бабою вік позживали.
Поналивати, -ва́ю, -єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води?
Прижитний, -а, -е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика... Жалує, жалує, а послі й одвернеться: «що ж? прижитне».
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum.
