Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беґоніти

Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕҐОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕҐОНІТИ"
Необачка, -ки, ж. Безпечность, неосмотрительность.
Почервонілий, -а, -е. Покраснѣвшій. Почервонілими очима дивилась вона на його. Мир. Пов. II. 77.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина. Вх. Пч. І. 12.
Скорохват, -та, м. Человѣкъ, быстро за все берущійся.
Смуда, -ди, ж. = смовдь. Не жаліслива сестриця повела брата додому, сама стала з смудою. Ой смудо, смудо тонкая! Була в мене невіхна такая. Харьк. г.
Судак, -ка, м. Рыба судакъ, Lucioperca sandra. Браун. 22. Ой знати, знати рибку щуку меже судаками. Чуб. V. 998. Ум. судачо́к.
Товаришка, -ки, ж. Товарка. Мнж. 139.
Чорноус, -са, м. Черноусый мужчина. Да нема ж мого ляха чорноуса. О. 1861. XI. 10.
Шабашковий, шабашо́вий, -а, -е. Относящійся, свойственный шабашу. Шабашкова свічка.
Штовх! меж. Толкъ! Та зараз дядька штовх тихенько. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕҐОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.