Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив.
Загнізди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Сдѣлать себѣ гнѣздо. Татари..... степові орлята, що загніздились по-над морем Чорним.
Кірка, -ки, ж. Ум. отъ кора. 1) Кожица, корка плодовъ. На запіканку корінькову купив кубеби, калгану... і свіжу кірку із лимон. 2) Сандалъ. Крашанки галунють, а тоді варють у кірці. 3) Подборъ, каблукъ. Убере було мене дядина, в дрібушки поплете, стьонжки до кірок попустить.
Косиня I, -ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно.
Неспромога, -ги, ж.
1) Невозможность. Неспромога мені се зробити.
2) Несостоятельность, недостатокъ средствъ. Неспромога моя наймита держати.
Озирк, -ку, м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити.
Погетьманувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть гетманомъ.
Портяниці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці), мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
