Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбородько

Безбородько, -ка, м. Человѣкъ не имѣющій бороды.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОРОДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОРОДЬКО"
Арда́н, -ну, м. = Орда́нь 2. МУЕ. III. 39.
Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне. Г. Барв. 354.
Зохотитися, -чуся, -тишся, гл. Почувствовать охоту, желаніе. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.
Иверь, -ря, м. Зарубка поперегъ дерева. Н. Вол. у.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Огурство, -ва, с. = огурність.
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок. Чуб. V. 412.
Подвижницький, -а, -е. Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись. К. МБ. II. 123.
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця. Вх. Пч. II. 19.
Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. ХС. І. 74. Грин. І. 32. На стрітення зіма з літом пострічаються. Ном. № 521.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБОРОДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.