Виделка 2, -ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було.
Довгоп'я́тий, -а, -е. Длинноногій. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довюп'ятий. Узяв би я ворону, так довго п'ята.
Дуб'Я́к, -ка́, м. = дубняк? Гайда, гайда, дівча, гайда! де ж я тебе завтра знайду: чи в дуб'яках, чи в кропиві? Ум. дубячо́к.
Зава́бити, -люю, -єш. Cм. заваблювати.
Зарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зарину́ти и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Нехай тут зарне́ на дно моря.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав.
Применчати, -ча́ю, -єш, сов. в. применчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = применшати, применшити.
Рябомизий, -а, -е. 1) О животномъ: съ черными пятнами на мордѣ. Рябомиза вівця.
2) Пестрый. На собі мав шаровари в клітку і жилетку якусь рябомизу.
Сімня, -ня, с. = сім'я. Поле не оране, сімня не міряне; хто сіє, той розуміє.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея.
