Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвідходно

Безвідходно, нар. Безотлучно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІДХОДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІДХОДНО"
Відразу нар. Сразу, вдругъ.
Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Закопирса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Заковырять. 2) Негладко, нехорошо зашить.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93.
Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Незанузданий, -а, -е. 1) О лошади: безъ удилъ во рту. 2) Необузданный. І гарний хлопець здається, та незанузданий. Кобеляк. у.
Позакарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Загнуться (во множествѣ).  
Послухач, -ча, м. Слушатель. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Товстючий, -а, -е. Очень толстый, очень жирный. Шейк.
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІДХОДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.