Жердь, -ді, ж. Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ.
Завину́ти, -ну́, -не́ш, гл. = завити 2. Купи, мати, шовку завинуть головку. Відказала вона, взявши грушу і завинула її в хустку. Знайшла дитину, — ні в віщо завинути.
Кибалка, -ки, ж. Родъ головного женскаго убора. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Ум. киба́лочка. Крають китаєчку, зшиють кибалочку та на твою головочку. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку.
Переліжний, -а, -е. Растущій на перелозі. Сіно гарне, переліжне.
Покурити, -рю́, -риш, гл.
1) Покадить.
2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки.
3) не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить.
Пооббілювати, -люю, -єш, гл. Оббѣлить (во множествѣ).
Приворотний, -а, -е. Приколдовывавший, привлекающій. Приворотне зілля.
Пришелепкуватий, пришелепуватий, -а, -е. Пришибленный, придуроватый. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата.
Середовий, -а́, -е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. 2) Средній. 3) Среднихъ лѣтъ.
Токарів, -рева, -ве Принадлежащій токарю.
