Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба. 1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Ном. № 8673. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. Чуб. V. 1130. 2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. Гн. І. 182. 3) = Ба́ба 4. 4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Конст. у. различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. Греб. 370. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = Бабе́ць. Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.

Відболіти, -лю, -лиш, гл. 1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить. Св. Л. 142. 2) Переболѣть. 3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс. Кіев.

Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай. Ном. № 12235.

Кам'яниця, -ці, ж. 1) Каменное строеніе. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. К. ЧР. СЗ. Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. АД. І. 211. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.

Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. О. 1861. III. Гул.-Арт. 82. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають. Павлогр. у.

Обгидитися, -джуся, -дишся, гл. Испачкаться, огадиться. Юшкою його обмочать, чоловік обгидиться. О. 1862. VI. 98.

Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Мир. Пов. II. 52. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились. Котл. Ен.

Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.

Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.

Угіден, угідний, -а, -е. Угодный, пріятный, удобный; хорошій. Зняв, як він мені не вгіден. Г. Барв. 204.