Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
Бруку! меж., выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку!
Гірняк, -ка, м. Горецъ.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ум. міле́нько.
Мошо́нка, -ки, ж. Кошелекъ.
Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Бранное слово.
Побідити Cм. побіждати.
Стругач, -ча, м.
1) Обыкновеннаго устройства ножъ, которымъ выстругиваютъ предварительно дерево для ложки.
2) Родъ лопатки для чистки дорожекъ. Щоб ти мені до обіда всі дорожки вичистив у садку. — Добре, я вичистю, зробіть мені тільки такий стругач, як дорожка завширшки.
Ужахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ужаснуться. Череваниха ж із Лесею вжахнулись і поблідли на виду. А грішні душі ужахнулися, у пекло йдучи, сильно плачучи.
Хапаний, -а, -е. Краденый. Хоч латане, аби не хапане. Віддай, каже жінка, на церкву отой хрест, може він хапаний.
