Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бевкати

Бевкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати. 2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕВКАТИ"
А́хнути, -ну, -неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня. Грин. І. 77.
Возитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись. Рудч. Ск. І. 91. 2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом. Ном. № 2593.
Зго́дити́ся Cм. згоджатися.
Клобучаний, -а, -е. Войлочный. Желех.
Оплести, -ся. Cм. оплітати, -ся.
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Скакелюха, -хи, ж. Насѣк. Haltica, земляная блоха. Вх. Пч. І. 6. Скаче, наче скакелюха. Ном. № 9244.
Скоп, -па, м. Кладеный баранъ. Вх. Пч. II. 6.
Трухан, -на, м. Индюкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Шпола, -ли, ж. Совокъ. Черняхов.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.