Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бебуля

Бебуля, -лі, ж. Толстая синяя бумага, въ которую заворачиваютъ сахаръ. Мил. М. 99. Cм. бібула.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕБУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕБУЛЯ"
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Гербувати, -бую, -єш, гл. = гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Дрімлю́х, -ха, м. = дрімух. Подольск. г. Cм. дремлюга.
Загнуща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Пренебречь. Чи батьками отті німці загнущались, що чуприни вражі діти одцурались. Мог. 49.
Закраси́ти, -ся. Cм. закрашати, -ся.
Зана́дити, -джу, -диш, гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.
Лі́зко, -ка, с. Ум. отъ лезо.
Осужати, -жа́ю, -єш, гл. = осуджати.
Скорботний, -а, -е. Скорбный.
Трав'яник, -ка́, м. 1) Раст. Hemerocallis graminea Andr. Шейк. Анн. 115. 2) Рыба бычокъ, Gobius ophiocephalus Pall.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕБУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.