Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бебуля

Бебуля, -лі, ж. Толстая синяя бумага, въ которую заворачиваютъ сахаръ. Мил. М. 99. Cм. бібула.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕБУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕБУЛЯ"
Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар. Желех.
Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Завізне́нько нар. Ум. отъ заві́зно.
Капочка, -ки, ж. Ум. отъ капка. 1) Капелька. Капочку чогось. Немножко. Желех. 2) Родъ дѣвичьяго головнаго убора. Всі дівчата в капочках і в рутяних віночках. Грин. III. 346.
Кравчик, -ка, м. Ум. отъ краве́ць.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ. КС. 1882. VII. 90.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули. К. ПС. 122.
Покійничок, -чка, м. Ум. отъ покійник.
Угавати, -ва́ю, -єш, гл. Успокаиваться. І рот у дитини не вгаває: все йому хліба давай. Карі очі не сплять ночі, ніжки не вгавають. Мет. 85.
Шинґльовец, -вца, м. Гонтовый гвоздь. Вх. Уг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕБУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.