Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бджоляник

Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ. Сим. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БДЖОЛЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БДЖОЛЯНИК"
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
Кочать, -ті, ж. = кочеть.
Нивонька, -ки, ж. Ум. отъ нива.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Пистоля, -ля́ти, с. Пистолетъ. Шух. І. 230.
Пойменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать. Росказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх. МВ. (О. 1862. І. 77).
Пробрести, -бреду́, -де́ш, гл. Пробресть (по водѣ). Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко. Харьк.
Червонуватий, -а, -е. = червонявий. Червонуватий світ. Левиц. І. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БДЖОЛЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.