Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бджоляник

Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ. Сим. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БДЖОЛЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БДЖОЛЯНИК"
Глаїти, глаю, -їш, гл. Успокаивать. Желех.
Го́я-дю́ндя, -ді, ж. Хороводная игра, то же, что и гаївка. Вх. Уг. 233.
Докрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Довертѣться, докружиться, докрутиться.
Дрю́ччя, -чя, с. соб. Толстыя палки. щоб тебе́ на дрю́ччі ви́несли! — Пожеланіе смерти. Г. Барв. 225.
Зашпига́ти, -га́ю, -єш, гл. Заколоть. Левиц. І. 515.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.
Побігайчик, -ка, м. Быстро бѣгающій, — эпитетъ зайца. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони. Оп. 75.
Поринути 2, -ну́, -не́ш, гл. = пірнути. Та й замовкла русалочка, в Дніпро поринула. Шевч. 359.
Хижа, -жі, ж. 1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Мет. 116. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. Ном. № 7580. 2) = хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают. МУЕ. ІІІ. 18. 3) = хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Мил. 42. Ум. хижка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку. Рудч. Чп. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БДЖОЛЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.