Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Їй-бо, їй-Богу. = Єй-Богу.
Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Мургі́й, -гія́, м. Волъ почти черной масти. Cм. смаглій.
Нао́паш, нао́пашки и нао́пашку, нар. Въ накидку. Драночка на йому і наопаш латана свитина. Хоч в ряднині, аби наопашки (о шляхетской спѣси). Узяв кожух наопашки, пішов в корчму пити. Ой чи се ж той Микита, що наопашку свита.
Обчество, -ва, с. Общество, мiръ.
Окселентувати, -ту́ю, -єш, гл. Вторить. Туди ж за дяком і піддячим окселентує.
Окути, окую́, -є́ш, гл. = обкувати. Самим шовком вишивала, золотом окула.
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ.
2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. А в липині та в осичині, там староста траву косить.
