Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беґар

Беґар, -ра, м. Палка. Вх. Зн. 3. Ум. беґарик. Шух. І. 100. Cм. биґарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕҐАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕҐАР"
Балабон, -на, м. Бубенчикъ, погремушка. Подольск. г. У нашої попаді балабони на заді; не багато — тільки п'ять, куди іде — брязкотять. Н. п. Ум. балабончик. Г. Барв. 513.
Бережистий, -а, -е. Съ высокими берегами. Оберне й степ сухий в озера бережисті. К. Псал. 251.
Відсі нар. = відсіль.
Де́рти, деру́, -ре́ш, гл. 1) Разрывать на части, драть. Так дере одежу що страх. Харьк. у. 2) Сдирать, срывать. З одного вола двох шкур не деруть. Ном. № 7472. 3) Грабить. Гайдамаки дерли народ років, може, з десять, аж мандебурія стала. ЗОЮР. 135. 4) Требовать лишнее; брать взятки. У поліції деруть і тепер так, як дерли і перше. 5) Драть, царапать. Проханий кусок горло дере. Ном. 6) Де́рти горобці́в, ластовеня́т и пр. Разорять гнѣзда воробьевъ, ласточекъ и пр. А ти б хотів, щоб інститутки горобців дерли та учились мужичих казок? Левиц. Пов. 151. 7) Де́рти го́рло. Сильно кричать. 8) Де́рти крупи́. а) Превращать зерно въ крупу посредствомъ жернововъ. б) Рождественская игра. О. 1862. IV. 87. 9) Дерка́ч дере́. Коростель кричитъ. 10) Де́рти о́чі. Лѣзть въ глаза. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дати, щоб очей не дерло. Ном. № 287. 11) Де́рти пі́р'я. Обрывать бородки перьевъ. Усю зіму пір'я дерла — так надокучило, за те подушки м'які будуть. Васильк. у. 12) Обдирать кору деревьевъ. Лика дерти. Ой як підемо у щирі бори да берестоньку дерти. Мет. 466. 13) Де́рти го́лову. Задирать, поднимать голову. (Кінь) дере вгору головоньку. Н. п. 14)во́вну. Чесать шерсть щеткой съ проволочными крючками. Вас. 152. 15)мур. Приходить въ отчаяніе. Мати мур дере, в землю вбивається: «Утопила я й твою, й свою головоньку». Г. Барв. 264. 16) Бѣжать сильно. Я берегом деру. Г. Барв. 314.
Змовини, -вин, ж. мн. 1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих. К. Псал. 9. 2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили. МВ. І. 117.
Кокиня, -ні, ж. Курица кохинхинка. Кокиня мат оброснуті ноги. Вх. Уг. 245.
Негаразд нар. Нехорошо, неладно. Ой негаразд запорожці, негаразд зробили: степ широкий, край веселий та й занапастили. Н. п.
Нідра, -дер, с. мн. Встрѣчено въ выраженіи: пійти́ по нідрах = піти по нишпорках. Cм. нишпорки. Мнж. 168.
Підмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підмити, -мию, -єш, гл. 1) Подмывать, подмыть. 2) О текущей водѣ: подмывать, подмыть. Підмила корінь бистра вода. Чуб. V. 587. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55.
Погарманувати, -ну́ю, -єш, гл. = погарманити.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕҐАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.