Генто, гентова, гентолі нар. Недавно, позавчера.
Гонорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть.
Дива́ція, -ції, ж. Удивленіе, диковина.
Залі́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Залѣпливаться, залѣпиться. 2) Слѣпливаться, слѣпиться. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди.
Самоповага, -ги, ж. Самоуваженіе, чувство собственнаго достоинства.
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник.
Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. 236. Требові й кінця нема. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде.
