Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвікий

Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІКИЙ"
Гарцівник, -ка, м. 1) Ѣздокъ на лошади. 2) Шалунъ. 3) Плясунъ.
Гидосвітний, -а, -е. То же, что и гидкий, гидозний, гидючий, но еще хуже, омерзительный. Така гидосвітна, що й кінця нема. Конст. у.
Незагнузданий, -а, -е. = незанузданий.
Обмакотижити, -жу, -жиш, гл. = обмакотирити. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Передвзяття и передузяття, -тя́, с. Предпріятіе. К. ХП. 9. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами. К. ХП. 133.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Пранці, -ців, м. см. пранець.
Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Товстішати, -шаю, -єш, гл. Становиться толще.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.