Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвісти

Безвісти нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІСТИ"
Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Єдама́шок, -шку, м. = адамашок.
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить. МВ. І. 62.
Пестивий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Мати увечері своїм пестивим голосом нашепче дитині про любов до всього живого. Мир. ХРВ. 84.
Підсаківка, -ки, ж. = підсака. Вх. Пч. II. 23.
Поникати I, -ка́ю, -єш, гл. Послоняться, побродить туда и сюда. Поникав-поникав по двору і пішов собі.
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина. Гол. І. 3.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Уписувати, -сую, -єш, сов. в. уписати, -шу, -шеш, гл. 1) Вписывать, вписать. 2) Списать, умѣстить писавши, уписать. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш. Ном. № 5604.
Цмоковик, -ка, м. Насосъ. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.