Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю!
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Кислота, -ти, ж. Кислота. Кислотою взятись. Покрыться кислымъ. Як не вимиєш довго глечика після молока, то він через день кислотою візьметься.
Кручія, -чії́, ж. Водоворотъ подлѣ мели.
Мути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Смущаться; волноваться. Отсе не где Катря! — мутиться мати: хто ж мене оплаче?
Побілілий, -а, -е. 1) Побѣлѣвшій.
2) Поблѣднѣвшій.
Повозитоньки гл. ум. отъ повозити. Наставляв копок, як на небі зорок; наставляв стогів на чотирі рогів. Чим же тоє повозитойки? Тими волами, як соколами.
Розридатися, -даюся, -єшся, гл. Разрыдаться. Марта розридалась.
Сумність, -ности, ж. = сум. Що так сумно не весело? — Не питай ти мої сумности, веселости.
Черцьовий, -а, -е. 1) Іюньскій.
2) Кошенильный.
3) = червчатий. Черцьовий поясочок.
