Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Блуд мі сі вчепив. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? 3) Родъ дѣтской игры. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає.
Блякнути, -ну, -неш, гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли.
Зарібкува́ти, -кую, -єш, гл. Зарабатывать, имѣть заработки, ходить на заработки. Він зарібкує.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Нашепт, -ту, м.
1) Наушничанье, наговоръ.
2) Наговоръ, заговоръ знахарскій на какой либо вещи, а также и самая эта вещь послѣ произнесенія надъ ней заговора. Не хотів він брати відьомського нашепту..., та взяв нехотя, бо нечиста сила, як бачите, взяла гору.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала.
Приснідати, -даю, -єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівам, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила.
Росколочувати, -чую, -єш, сов. в. росколоти́ти, -чу, -тиш, гл. Разбалтывать, разболтать, взболтать (жидкость). І вскочив голий п. у росколочену сажу. Росколотили сметану.
Спанілий, -а, -е. Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України.
Урбарія, -рії, ж. Денежная повинность, платимая помѣщику. Урбарія великая та й панщини три дні. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
