Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беґарош

Беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕҐАРОШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕҐАРОШ"
Відказ, -зу, м. Отвѣтъ. Стор. ІІ. 23. МВ. І. 133.
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
До́бречко нар. Ум. отъ добре.
Зза́молоду нар. Съизмолоду. Полись танцював ззамолоду. Левиц. Пов. 54.
Облудник, -ка, м. Лицемѣръ, притворщикъ.
Перемахлярити, -рю, -риш, гл. Растратить. Живо перемахлярила пуд пшона.
Розсмердітися, -джуся, -дишся, гл. Начать сильно вонять.
Рядок, -дка, м. 1) Ум. отъ ряд. Сідають дівчата рядком на приспі. Чуб. III. 100. 2) Строка въ книгѣ. Ум. рядочок. Пливуть качки в два рядочки. Мет. 56.  
Скидатися 2, -даюся, -єшся, гл. Спохватиться, броситься. Скидались шукати, коли ж нема. Черном. Скидався хортів годувати тоді, як на влови їхать. Черном.  
Тасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує. Харьк. у. 2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу. Мкр. Н. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕҐАРОШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.