Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбідно

Безбідно, нар. Безбѣдно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБІДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБІДНО"
Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись. К. Чр. 352.
Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Зві́тти, звіттіль, звіттіля́, нар. = звідти.
Колубаха, -хи, ж. Ковбаня. Желех.
Смугнастий, -а, -е. Полосатый. На гробовищі хрест помальований смугнастий. Кіев. г.
Хвастливо нар. Хвастливо.
Хвиялка, -ки, ж. = хвіялка, Viola odorata. Ум. хвия́лочка, хвиявочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБІДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.