Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбожниця

Безбожниця, -ці, ж. Безбожница. МВ. ІІ. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИЦЯ"
Виноватий Cм. виноват.
Горе́цтво, -ва, с. Горесть, печаль. Черниг. у.
Задзюркота́ти и задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306.
Захожуватыся, -жуюся, -єшся, гл. = заходжуватыся. Наглядів раз п. гарненьку молодичку та й давай біля неї заходжуватись. Мнж. 93.
Зго́рбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298.
Зрадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Пооселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Сміливо нар. = сміло. ЗОЮР. І. 97. Неначе птахи чорні в гаї, козацтво сміливо літає. Шевч. 60.
Утілення, -ня, с. Воплощеніе.
Червоно нар. Красно. Сонечко за гору пада, блищить вода червоно. МВ. ІI. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБОЖНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.