Вихитати Cм. вихитувати.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Ґрундзьо́ваний, -а, -е = Ґрундзюватий. Не яке воно і ґрундзьоване, щоб шановний читець не розборсав його сам, прочитавши картку-дві в книжці.
Заверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заве́ргнути, -ну, -неш и заве́ргти, -ве́ржу, -жеш, гл. Забрасывать, забросить, закидывать, закинуть. Прала дівойка хусти на леду, прийшов до неї красний молодець:... «Я ті, дівойко, хусти розмечу». — Як ти розмечеш, я сі позберау. «Я ті, дівойко, праник завержу». — Як ти завержеш, а я сі найду.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха.
Роспотрушити, -шу, -шиш, гл. = рострусити 1. Стала ся томити, де мат гніздо вити: вила бим го вила.... та на ліщинойці; ліщинойку рушит, гніздо роспотрушит, гніздо роспотрушит, діти мі оглушит.
Росхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. росхлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Расплескиваться, расплескаться (о жидкости). Поки донесла воду, то по пів відра росхлюпалось, так бігла.
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд.
Шипчак, -ка, м. = шипшина.
