Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбожний

Безбожний, -а, -е. Безбожный, жестокій, злой, не боящійся Бога. Безбожні басурмани набігали. Дума. Безбожні ушкали налетіли. Дума. Ірода безбожного не виділи. Чуб. ІІІ. 342.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИЙ"
Благовісник, -ка, м. 1) Благовѣститель. Чуб. ІІІ. 12. 2) = благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. Фр. Пр. 59. То же значеніе и въ записяхъ Залюбовск., а въ ХСб. І. 74 — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. Ном. № 1968. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати. Г. Барв. 454.
Зозулячий, -а, -е. Кукушкинъ, свойственный, принадлежащій кукушкѣ.
Костьольний, -а, -е. = костельний. К. Досв. 125.
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54.
Можли́вий, -а, -е. Возможный. Неможливе у людей, можливе у Бога. Єв. Л. XVIII. 27.
На́го нар. Наго, голо.
Підбір, -бору, м. 1) Каблукъ. Ой устели, молода дівчино, та бумагою двір, ой щоб че помазав молодий козаченько, ні чобіт, ні підбір. Мет. 68. 2) мн. Веревки вверху и внизу рыболовной сѣти.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Рокитовий, -а, -е. Ракитный. Чуб. V. 358.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБОЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.