Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбожний

Безбожний, -а, -е. Безбожный, жестокій, злой, не боящійся Бога. Безбожні басурмани набігали. Дума. Безбожні ушкали налетіли. Дума. Ірода безбожного не виділи. Чуб. ІІІ. 342.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИЙ"
Бідолажний, -а, -е. = бідолашний. Стор. МПр. 39.
Доткне́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Женьки́ня, -ні́, ж. = жниця. Вх. Лем. 414.
Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано. АД. І. 44.
Лищи́ця, -ці, ж. Раст. Gipsophila muralis. ЗЮЗО. І. 124.
Маха́н, -ну, м. Баранье мясо, мясо вообще. «Добийте вола того, котрий мучиться, поділіться та зваримо кулішу». Вони так і зробили: добили вола, поділили його, наварили кулішу з маханом і давай їсти. Драг. 238. Уже і п'є, і їсть чабан, чого не пив, не їв ізроду: сік з винограду ма за воду, щербу, оладдя і махан. Мкр. Г. 22.
Поганство, -ва, с. 1) Язычество. Гн. І. 157. Передмуррє древнє християнства, що стоїть з мечем на чаті супроти поганства. К. Дз. 123. 2) соб. Язычники. Боронити... христіянів од поганства. Гн. І. 64.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Умережити, -жу, -жиш, гл. 1) Украсить узорами. 2) Уплесть, съѣсть. Сім пирогів умережу та ляжу — полежу. Харьк. у. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.  
Цмоковина, -ни, ж. Мокрое, тонкое мѣсто. Н. Вол. у. Це мокре? я не таку цмоковину орав. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБОЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.