Бруніти, -ню, -ниш, гл. = бриніти 2. = брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят.
Будування, -ня, с.
1) Построеніе, созиданіе, сооруженіе.
2) Постройка, постройки, строеніе. Ох, не видко ж того села, тілько будування. Ум. будуваннячко.
Вивождати, -ждаю, -єш, гл. = виводити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали.
Висліпати, -паю, -єш, гл. Увидѣть, замѣтить (о людяхъ съ слабымъ зрѣніемъ).
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною.
Краєць, -йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Cм. окраєць.
Наза́влеги нар. = в-обляги.
Однаковий, -а, -е. Одинаковый, тотъ же, такой же самый. В одній руці пальці, та не одинакові. Усі стануть однакових літ, тридцятилітками.
Торба, -би, ж.
1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Торба мені жінка, кий у мене братом. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою.
2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу.
3) О женщинѣ: распутная. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. його й шило голить. Такой счастливый. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. 3) шила бити. Родъ игры. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву.
