Замазу́ра, -ри, об. Замарашка. Замазури мої ще мені й усміхаються, і не мислять про те, що мати журиться.
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. — Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає!
Ошийок, -йка, м.
1) Шея сверху. Под. г.
2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Построїтися, -роюся, -їшся, гл. Построиться. Построївсь такий дом, що ну!
Серпанок, -нку, м. 1) Кисея. Сонце вже піднялось геть-то, так дим — унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок. Піднялась роса і як серпанком вкрила степ. Серпанків вісім на намітки. 2) Покрывало на голову у замужней женщины. Ум. серпаночок. Серпаночок од дрібних слізочок та ніколи не висихає.
Таганок, -нка, м. Ум. отъ таган.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Оця діжка тільки на всипище й годяща.
Цваркати, -каю, -єш, гл.
1) Чирикать.
2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски.
Чірхавий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. .
