Біль III, болю, м. Боль, страданіе. Чужий біль нікому не болить.
Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Дзю́бнути Cм. Дзюбати.
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
Заволо́чування, -ня, с. Боронованіе послѣ посѣва. Cм. заволікання.
Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе.
За́пит, -ту, м. Вопросъ.
Переміститися, -щуся, -стишся, гл. Перемѣститься. Чи світові спустіти через тебе, чи кам'яним переміститись горам?
Тороп, -па, м. Поспѣшность, смятеніе. З торопа не вгледіла, де що і стоїть.
Упириця, -ці, ж. Женщина-упырь.
