Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвинно

Безвинно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286. Кров християнську безвинно проливав. АД. І. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВИННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВИННО"
Бжоляникувати, -ку́ю, -єш, гл. = пасішникувати. Волч. у. (Лободовск.).
Болячий, -а, -е. = болючий Левиц. І. 4.
Вистреляти, -ляю, -єш, гл. Перестрѣлять. Вистреляймо їх, вражих синів. ЗОЮР. I. 243.
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Крижнистий, -а, -е. = крижастий. Вх. Лем. 428.
Криниченька, -ки, ж. Ум. отъ криниця.  
Ме́чет, -ту, м. 1) Печь для хлѣба (у черноморскихъ рыбаковъ). Поставили мечет, чи піч для хліба. Левиц. ПЙО. І. 86. 2) Лѣсокъ въ степи. Хорольск. у.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться. Черном.
Пеня, -ні́, ж. 1) Напасть, бѣда. По п'ятінках заробляла, щоб шовкову хустку придбати та сю пеню звязати. Тепер на тебе пеня напала, що не всіх пов'язала. Кв. Така нам лучилася пеня! Як на ту пеню і шати приходять. Оце пеня! 2) Придира, привязчивый человѣкъ. Пеня московська. Чуб. І. 267. 3) мати на пеню. Имѣть причину для ссоры. Я з тобою не маю нічого на пеню. Ном. 4) пеню волокти на кого. Обвинять напрасно, взводить на кого что. Хиба я буду на себе пеню волокти.
Роспари I, -рів, м. мн. Оттепель. Александров. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВИННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.