Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвинно

Безвинно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286. Кров християнську безвинно проливав. АД. І. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВИННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВИННО"
Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Ме́стний, -а, -е. Мстительный.
Мокри́нець, -нця, м. Раст. = Мокравник. Вх. Пч. І. 13.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей! Рудч. Ск. II. 130.
Подотісувати, -сую, -єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Поліжниця, -ці, ж. = породілля. Гн. II. 197.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Припасти, -ся. Cм. припадати, -ся.
Рятуйточки гл. ум. отъ рятувати. Ох, лишенько! ох, рятуйточки! Лохв. у.
Умішати Cм. умішувати 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВИННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.