Баран, -на, м.
1) Баранъ, самець овцы. Овечку стрижуть, а баран дріжить.
2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка.
5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ.
6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки.
7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Басаманити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать полосы (ударяя).
Відгулень, -льня, м. Домашняя лошадь, отбившаяся въ табунъ дикихъ лошадей.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Лічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Считать. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Де гроші лічять, там не пхайсь. 2) Лѣчить. Лічили, лічили, — поки її безталанну в труну положили.
Паляниця, -ці, ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Паляниця — хлібові сестриця. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Ум. паляничка.
Переступний, -а, -е. 1) Преступный.
2) О годѣ: високосный.
3) — тиждень. Недѣля передъ масляной.
Порости II, -темо́, -тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. 2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам.
Товща, -щі, ж. Густой лѣсъ, дебри. Товща самарська.
Широкість, -кости, ж. Ширина. Сім миль широкости. Розступайся, синє море, в своїй широкости.
