Важниця 2, -ці, ж.
1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю.
2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. О, зваж мене на праведній важниці.
Ворота, -ріт, мн. Ворота. Голий іде — вороти вузькі. Части воротъ: стовпи — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворітниці; отъ верхушки одного стовпця до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая перепонка. Ум. ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. Бігла чечітка поперед ворітка.
Галай 1) = галайко.
2) Кличка собаки.
3) на галай-балай. Необдуманно, на авось, какъ попало, какъ нибудь.
4) у галай світа піти. = гала світа піти. Cм. гала 2.
Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Доспорожня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Bсе опорожнить до того, что.... Доспорожнялася уже: затого і на кашу нічого.
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Потім нар.
1) Потомъ. Як би той розум поперед, що потім назаді знайдеться.
2) Тѣмъ болѣе, подавно. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. У Одесі нема землі, а у Чорноморії і потім нема.
3) Впрочемъ. Семен казав, що він наче у Безлюдовій, а потім — хто його зка.
Різанець, -нця, м. Евнухъ.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое.
