Відсиджувати, -джую, -єш, сов. в. відсидіти, -джу, -диш, гл. Отсиживать, отсидѣть. Піду у монастир відсиджувати за шкуру.
Дніпря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣпрѣ.
Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью.
Коров'ячий, -а, -е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. коро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина.
Начинка, -ки, ж. Фаршъ, начинка. Буває добрий борщ із м'ясом та з начинкою пироги.
Отіпання, -ня, гл. Очищеніе отъ кострики (конопли).
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі.
