Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвільний

Безвільний, -а, -е. Угнетенный, лишенный свободы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЛЬНИЙ"
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
Знести, -ся. Cм. зносити, -ся.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння. Посл.
Підтіпанка, -ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Понаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді. Кіевск. у.
Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Ном. № 9362. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати. Мет. 76. 2)край. Родина. Треба ратувать рідний край. Стор. МПр. 57. Ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Ном. № 9364.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш. Вх. Лем. 461.
Хутрування, -ня, с. 1) Подбивка мѣхомъ. 2) Обшивка шалевками.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.