Вернигора, -ри, м. Сказочный герой, переворачивающій горы.
Зрази, зраз, ж. мн. Кушанье изъ говядины: родъ свернутаго битка съ начинкой.
Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около писку — колос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. 6) = косарь 2. 7) мн. = косарь 4. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові.
Накува́ти Cм. наковувати.
Незримо нар. Незримо.
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось.
Обмокати, -ка́ю, -єш, сов. в. обмокнути, -ну, -неш, гл. Обмокать, обмокнуть, намокать, намокнуть. Розсохлась була діжка, а налив води, то й обмокла. Сидів горобець на крокві, в його крильця обмокли.
Пристьобати, -ба́ю, -єш, гл. Пристегать, пришить крупными стежками.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. Глечик череп'яний. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його.
Шторцом нар. Прямо, вертикально, торчкомъ.
