Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безверхий

Безверхий, -а, -е. 1) Не имѣющій вершины. 2) Не имѣющій крыши. Тяжко матір покидати у безверхій хаті. Шевч. 3) О зданіи: не имѣющій трубы. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВЕРХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВЕРХИЙ"
Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись. Аф. 325.
Византійство, -ва, с. Образъ мыслей и поступковъ, подобный византійскому. А папство буде панувать... та византійство прославлять. Шевч. ІІ. 211.
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Же́стер, -ру, м. = жостір.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Набрости́тися Cм. наброщуватися.
Одноногий, -а, -е. Съ одной ногой. Желех.
Пообмазувати, -зую, -єш, гл. 1) Обмазать (во множествѣ). 2) Испачкать (во множествѣ).
Попідтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и підтрусити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВЕРХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.