До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ум. до́щечка.
Дровору́б, -ба, м. Дровосѣкъ.
Любому́др, -ра, м. Мудрецъ. Ти засвітив, любомудре, світоч правди, волі.
Образливо нар.
1) Оскорбительно.
2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя.
Пригін, гону, м.
1) Пригонъ.
2) Понужденіе. А що біжить без пригону, без пригону, без повода?
3) у пригоні ходити. О волахъ впряженныхъ въ плугъ: быть во второй средней парѣ.
Прилеглий, -а, -е. 1) Прѣлый. Прилегле жито. 2) Примыкающій, сосѣдній. Опинилася на улиці прилеглій.
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый.
Словутиця, -ці, м. = славута. О, мій Словутицю преславний.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Труд, -да, м. 1) Трудъ, работа. Піду я, ще подивлюсь, де то мої тяжкії труда зостались. Труда великого се діло стало. На чужий труд ласий не будь. 2) = трут = трутень.
