Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвір'я

Безвір'я, -р'я, с. Безвѣріе. Віра і безвір'я. Щог. В. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІР'Я"
Альта́на, -ни и альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Боротьба, -би, ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44.
Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Винуватися, -нуюся, -єшся, гл. Обвиняться. Шух. І. 189.
Десяти́нка, -ки, ж. Ум. отъ десятина.
Дри́ндом нар. Рысью. Дриндом іде кінь. Вх. Уг. 237.
Книжечка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Підсобити Cм. підсобляти.
Плюха, -хи, ж. = заплювиця. Вх. Пч. І. 7.
Попотупкатися, -каюся, -єшся, гл. Потоптаться много, натоптаться, — коло кого. Поухаживать за кѣмъ много, пока добьешся. Попотупкаєшся коло нього на случай якої оказії та й кишеню потрясеш. Св. Л. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.