Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбути

Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУТИ"
Верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Дарови́тий, -а, -е. = Дарови́й.
Зашпува́ти, -пу́ю, -є́ш, гл. Заволноваться, запѣниться. Заграє море й зашпує. Мкр. Г. 5.
Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. Анн. 151. б) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. B)Arperugo Aparine. ЗЮЗО. І. 113.
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. Чуб. V. 357. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні! Гол. III. 514.
Неоружний, -а, -е. Безоружный. К. ЧР. V.
Обсушити, -ся. Cм. обсушувати, -ся.
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Соколеня, -няти, с. Соколенокъ. Чуб. V. 694.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.