Віддалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. віддалитися, -люся, -лишся, гл. Отдаляться, отдалиться, удаляться, удалиться. Тепер же я сиротина у світі зосталась, що від роду віддалилась, а від села одійшла.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
Зви́сник, -ка, м. Обрывистый берегъ.
Мовчли́вий, -а, -е. = мовчазливий.
Озьмінь = узьмінь.
Подивування, -ня, с. Удивленіе.
Позлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Слежаться (о многомъ). У його жупани та позлежувалися.
Потеруха, -хи, ж.
1) = потерть. Подольск. Волын, гг.
2) Сифилисъ. Ум. потерушка, потерушечка. Хоч і риба потерушка, та хороша юшка.
Трубачувати, -чую, -єш, гл. Быть трубачомъ.
Церькати, -каю, -єш, гл. = циркати.
