Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Гайдамакування, -ня, с. Пребываніе гайдамакою.
Доста́ча, -чі, ж. 1) Часть, слѣдуемая мельнику за помолъ? 2) Изобиліе. 3) Необходимый для работы матеріалъ. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.
Забо́їсто нар. Много снѣгу, сугробовъ. Забоїсто було тоді (на шляху) дуже, великі забої були.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують.
Іманка, -ки, ж. Поимка.
Первина, -ни, ж. Случившееся въ первый разъ. Хиба се первина? Се йому не первина. Ум. первинка.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Роскорчовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роскорчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься, раскуститься.
Терло, -ла, с.
1) Мѣсто, гдѣ рыба оплодотворяется.
2) Время оплодотворенія и метанія рыбой икры.
3) = гарман.
