Гак, -ку, м. 1) Крюкъ. Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. 2) Родъ багра для ловли рыбы. 3) Крючекъ для удочки, но чаще употребляется Ум. гачок. 4) Шипъ подковы. Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. 5) Орудіе для обтягиванія бочки обручемъ. 9) тут тобі й гак! Тутъ тебѣ и конецъ; тутъ тебѣ и аминь! 7) з гаку плодити отару. Браться досматривать стадо овецъ, получая за это отъ хозяина тридцатую овцу (о личманах). 8) з гаком. Съ лишнимъ, съ небольшою прибавкою. По дві десятині й вісім аршин та трошки й з гаком. Ум. гачок, гачечок.
Добросло́вне нар. Миролюбиво. Ми ділимося з сестрою без суда добрословне.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду.
Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить?
Нехта, -ти, ж. = нахта.
Нині нар. Сегодня. Бодай мій ворог знав, що нині за день. Від нині бачитимете небо відкрите.
Позсікати, -ка́ю, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Велика була буря... Дощ комиші позсікав, як шаблею.
Спішитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться.
Фірман, -на, м. = фурман.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.