Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Гляба нар. Невозможно, напрасно Де.... чоловікові гляба перейти, піде гуцульський кінь певно.
Гу́ствина, -ни, ж. Чаща, густой лѣсъ, зарость.
Запеча́тати Cм. запеча́тувати.
Захотінка, -нкы, ж. Капризное желаніе.
Зда́вній, -я, -є. Давній. Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка.
Кам'яничний, -а, -е. Принадлежащій кам'яниці, замковый.
Моло́ти, мелю́, -леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. 3) молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле.
Статут, -ту, м. Уставъ. (Товариство) скомпанувало собі статут.
Шурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шуршать, шелестѣть. Буйні жита стиха шурчали довгими колосками.