Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвартний

Безвартний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВАРТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВАРТНИЙ"
Відучатися, -чаюся, -чуюся, -єшся, сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
Димка́рь, -ря́, м. Выбойщикъ, набивающій выбойку. Гол. Од. 58.
Канархати, -хаю, -єш, гл. 1) Пѣть на клиросѣ. Бил. Нос. 2) Говорить невнятно, въ носъ.
Капканистий, -а, -е. Испещренный крапинками. Вх. Зн. 24.
Оновлення, -ня, с. Обновленіе. Може чаєш оновлення? Шевч.
Писарька, -ки, ж. Жена писаря.
Стольний, -а, -е. 1) Стольный, столичный. 2) сто́льне місто = посад (въ свадебномъ обрядѣ). Благослови мене ти, мій батеньку, на посаді сісти, та на стольнім місті. Свад. п.
Сцільник, -ка, м. = стільник. Маркев. 17, 169. Ум. сцільничо́к. Стор. І. 61.
Усочок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Чорноокий, -а, -е. Черноглазый. Левиц. І. 460.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВАРТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.