Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винниця

Винниця, -ці, ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградникъ. Угор. 3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Шух. І. 109. Ум. ви́нничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЦЯ"
Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Запальо́ний, -а, -е. Запальчивый, часто гнѣвающійся. Там батько й мати такі запальонії, що хоч би тиждень той приймак вижив. Черниг. у.
Заснози́ти, -жу́, -зиш, гл. 1) Затянуть перекладины въ ульѣ. 2) Вставить въ ярмо снози.
Зла́гідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.
Зціліти, -лію, -єш, гл. Остаться въ цѣломъ видѣ, остаться цѣлымъ. Черк. у.
Караяч, -чу, м. Раст. Чернокленъ. Терск. обл.
Княжа, -жати, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Наплига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Напрыгаться, наскакаться.
Нащадок, -дку, м. 1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768. Песиголовець — певно ціклопський нащадок. Ном. 4081. 2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі. К. МБ. X. 6.
Постарий, -а, -е. Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. Н. Вол. у. Стоїть якась постара замучена молодиця. МВ. І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.